?> Рецензія на фільм «Індіана Джонс і Реліквія долі» | Портал для любителей кино. Свежие новости кино
Вы находитесь здесь: Главная > Новости кино > Рецензія на фільм «Індіана Джонс і Реліквія долі»

Рецензія на фільм «Індіана Джонс і Реліквія долі»

Рeцeнзія нa фільм «Індіaнa Джoнс і Рeліквія дoлі»
Oстaння пригoдa лeгeндaрнoгo aрxeoлoгa 1 вeрeсня 2023,  18:45 | Рецензії | Автор: Олена Стрельбицька

Уся увага цього літа дісталася кіноподії під назвою «Барбенгеймер», тобто стрічкам «Барбі» та «Оппенгеймер», проте головною кінопрем’єрою для шанувальників пригод та археології точно стала стрічка «Індіана Джонс і Реліквія долі», де знаменитий Гаррісон Форд востаннє втілив легендарного шукача пригод та професора археології доктора Індіану Джонса, який ніколи не сидить на місці. І цього разу його чекає зустріч не з іншопланетянами, як у попередньому фільмі, а з його давніми ворогами — нацистами, які знову хочуть здобути могутній артефакт, що допоможе змінити їм хід історії.

Коли вийшов перший трейлер фільму «Індіана Джонс і Реліквія долі», то його назву адаптували як «Індіана Джонс і Циферблат долі», і хоча це звучало досить дивно, початкова адаптація дуже правильно описує головний артефакт фінальної пригоди Індіани Джонса: антикітеру. Так, це дуже маловідома реліквія, але в цьому й плюс даної франшизи — вона завжди відкриває нові горизонти. Якщо коротко, то антикітерський механізм, який навіть називають найпершим аналоговим комп’ютером, було винайдено у 1 ст. до н.е., і його використовували для розрахунку положення небесних тіл під час мандрівок морем. Він абсолютно реальний і був знайдений під час дослідження затонулого римського корабля на початку 20 ст., проте точно не доведено, що його винахідником був саме Архімед, як каже цей фільм (хоча багато чого вказує на цю теорію, адже він був головним математиком і винахідником того часу). Але міфологія всесвіту Індіани Джонса завжди уміла поєднувати справжні історичні факти з художньою вигадкою, тож перед переглядом відкиньте логіку і просто насолоджуйтеся цієї пригодою у гарній компанії.

Стрічка «Індіана Джонс і Реліквія долі» починається епічним флешбеком, події якого розгортаються у 1945 році, незадовго до поразки нацистів, і цей видовищний та захоплюючий пролог точно порадує усіх шанувальників цієї франшизи. Це, мабуть, єдиний випадок, коли не хочеться критикувати кінематографістів за те, що вони вирішили омолодити головного героя за допомогою сучасних технологій, бо нарешті вони навчилися робити це майстерно. Навіть місцями здається, що ось-ось у кадрі з’явиться Шон Коннері, який у третьому фільмі «Індіана Джонс і останній хрестовий похід» грав батька Індіани. Проте цього разу компанію головному герою складає його давній друг Безіл Шоу, якого, як не дивно, грає Тобі Джонс, який грав вченого-нациста у фільмах Marvel. Проте тут він втілює гарного хлопця, а ось роль головного лиходія доктора Фоллера дісталася талановитому Мадсу Міккельсену, з якого вийшов дуже переконливий нацист (звісно, це так собі комплімент, але у Мадса справжній талант грати лиходіїв).

Після флешбеку з епічною подорожжю у потязі з нацистами ми «повертаємося» у липень 1969 рік, коли американці вперше висадилися на Місяць, і, як стверджує сюжет фільму «Індіана Джонс і Реліквія долі», допоміг їм у цьому колишній нацист доктор Фоллер, який тепер під іменем доктор Шмідт працює на NASA. Але, як ми добре знаємо, колишніх нацистів не буває, і дуже скоро цей Фоллер разом зі своїми посіпаками-головорізами та агентами ЦРУ (які щось зовсім не на боці добра) починає полювання на антикітеру, яка опиняється в руках хрещеної доньки Індіани, Гелени Шоу, яка є рідною донькою Безіла Шоу. І хоча Індіана, який переживає особисту втрату, якраз вийшов на пенсію, дух авантюризму знову кличе його у вир пригод, тож він бере свій батіг, вдягає свою шкіряну куртку і культового капелюха та під звуки головної теми, яку написав композитор Джон Вільямс, з головою поринає у нову небезпечну пригоду.

На роль Гелени творці фільму запросили талановиту й незрівнянну Фібі Воллер-Брідж, зірку культового серіалу «Погань» і сценаристку екшену про Джеймса Бонда «007: Не час помирати», і тут вони потрапили прямо в яблучко. Після скандалів з Шайєю ЛаБафом, який у попередньому фільмі зіграв сина Індіани, сценаристам потрібно було придумати класного помічника головному герою, але Гелена настільки гарно написана й зіграна, що вони з Індіаною тут не наставник і учениця, а справжні рівноцінні напарники, Гелена навіть інколи стає каталізатором того, щоб Індіана точно поліз у вир подій за нею. Їхній тандем взагалі був дуже вдалим рішенням, адже він компенсує будь-які недоліки сценарію і не дає засумувати, коли сюжет надто сильно розтягується. Та й погоні за участю Інді та Гелени — взагалі одні з найкращих погонь у кіно. Том Круз відпочиває. Тож, браво, Фібі. Тепер з нетерпінням чекаю її серіал про Лару Крофт.

Режисером фільму «Індіана Джонс і Реліквія долі» виступив Джеймс Менголд, який раніше зняв фінальну пригоду Росомахи «Логан», і під час перегляду відчувається, що він виріс на фільмах про Індіану і в першу чергу хотів зняти таке кіно, що порадує шанувальників франшизи, а також віддасть шану цьому легендарному кіногерою, що продовжує надихати не одне покоління. І хоча фінальний розділ не можна назвати найкращим фільмом пенталогії (було б дуже дивно, якби він зняв щось краще за оригінал), проте це гідне завершення цієї культової саги, що стартувала у 1981 році. На відміну від четвертого фільму «Індіана Джонс і королівство кришталевого черепа», який зняв сам Стівен Спілберг, творець франшизи, п’ята частина вдало балансує між фактами і вигадкою, не переходячи межу з божевіллям, і хоча вона місцями здається надто затягнутою, все одно її колись залюбки захочеться переглянути знову. Наприклад, разом із першим та третім фільмами (найкращими розділами цієї саги, де, як не дивно, лиходіями також були нацисти). І, найголовніше, що фінальна сцена дійсно стала вишенькою на торті, бо ще краще завершити історію Індіани Джонса було б неможливо.

Інколи буває складно прощатися з улюбленими героями, на пригодах яких ти виросла (чи виріс), проте стрічка «Індіана Джонс і Реліквія долі» робить це не з сумом і сльозами, а з підморгуванням, натякаючи, що насправді пригоди ніколи не закінчуються. Навіть коли тобі вже за 80. Адже головне — це не втратити свій дух авантюризму. Дякую тобі, Інді, за усі ці неймовірні, хоробрі, часом божевільні пригоди, що продовжують надихати навіть у найскладніші часи.

58 Написати коментар

  • Digg
  • Del.icio.us
  • StumbleUpon
  • Reddit
  • Twitter
  • RSS

Комментарии закрыты.